Остання зупинка

Анотація

Оґаст двадцять три. Вона впевнена, що ані магії, ані кохання, як у кіно, не існує, а єдиний розумний спосіб прожити це життя — залишатися самотньою. Оґаст вірить, що цього не здатні змінити навіть переїзд до дивакуватих сусідів у Нью-Йорку й робота в цілодобовому оладковому ресторанчику. І, звісно ж, немає жодного шансу на те, що щоденна поїздка на метро зі звичної боротьби з нудьгою та перебоями в електропостачанні обернеться чимось більшим.. Та одного дня у вагоні метро Оґаст зустрічає привабливу дівчину. Джейн. Дивовижна, чарівна, загадкова, неможлива Джейн. Грубі риси, розтріпане волосся й м’яка усмішка — саме такою з’являється Джейн у своїй шкірянці, щоб урятувати ранок Оґаст, коли та найбільше цього потребує. Зустрічі з Дівчиною-з-метро поступово стають найкращою частиною дня Оґаст. Та невдовзі вона усвідомлює, що Джейн не просто схожа на панкрокерку 70-х, а й справді перенеслася з тих часів. Тож Оґаст доведеться повернутися до того, що вона намагалася полишити в минулому, щоб допомогти Джейн і зрештою повірити в те, що дива трапляються.